Цитати
Це важка робота, яка іноді навіть випереджає вимоги Женевської конвенції, які передбачають повернення полонених після завершення активної фази бойових дій. Україна не чекає завершення активної фази і продовжує роботу попри те, що мова йде про взаємодію з державою-агресоркою, яка в багатьох випадках ігнорує міжнародне гуманітарне право
Маріупольський гарнізон ꟷ це один з пріоритетних напрямків по поверненню. І результати цієї роботи вже є. Якщо говорити про даний конкретний обмін, то в даній ситуації мова йде про формат, коли держава-агресорка передала списки тих, кого вони готові віддати
Україна працює у дуже важких умовах повномасштабного вторгнення, і Маріупольський гарнізон — це один із пріоритетних напрямків із повернення. І результати цієї роботи вже є
Варіанти є, нам необхідно лише адаптуватись та почати шукати нові шляхи і конфігурації. Тому що жодного азовця серед 1000 обміняних — це ганьба для всієї нашої держави. Я не вірю, що влада зацікавлена в поверненні азовців, якщо обмінами четвертий рік неефективно займаються одні і ті самі люди
Ціна за наших бійців дуже висока. Але я не вірю, що не існує способів, які наблизили б їхню свободу. Дехто просто недостатньо старається
У “Азові” прямо висловлюють недовіру до людей, які роками відповідають за обмінні процеси, й вимагають зміни підходів За три дні з полону повернулось 0 азовців. Люди, які 4 рік ведуть переговори, феєрично провалили задачу. Домовлятися — це не тільки цифри, це ще й честь
Офіцер “Азову” Давид “Хімік” Касаткін, коментуючи обмін, зазначив Серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця. Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців
Командир 1-го корпусу НГУ полковник Денис Прокопенко (“Редіс”) у дописі на Facebook назвав відсутність “азовців” серед звільнених ганебною ситуацією Якби росіяни взагалі не хотіли віддавати азовців, ані я, ані інші побратими не повернулись би. Причина — не тільки в РФ
Я ніколи не повірю в маячню про те, що єдина причина відсутності „азовців“ у більшості обмінів — це небажання росіян віддавати їх. Якби це було так, ані я, ані інші бійці „Азову“ не повернулися б з полону. Причина в іншому
стверджує командир «Азову». Україна забита російською агентурою під саму зав’язку — про це прекрасно знають всі спеціальні служби, яким просто потрібно дати команду. Думаю, попи з московського патріархату, які відкрито працюють на російські спецслужби, мають зацікавити росіян більше, ніж солдати, котрими РФ засипає землі України
Це виглядає як знущання. Над тими, хто четвертий рік знаходиться під нелюдським тиском у російському полоні, в найгірших умовах. Над їхніми рідними, близькими і побратимами. Над тими, кому давали гарантії, та хто має абсолютне право бути в пріоритеті на обміни, тому що вони вийшли в полон не за власним бажанням, а за наказом вищого командування
Україна має унікальний досвід, має знання та дорогоцінну для всього західного світу інформацію. І це теж може бути нашим обмінним фондом
